Правила SREV виділено курсивом, рекомендації — звичайним шрифтом

1: Конкурсні виставки

 

Ці SREV та Рекомендації були розроблені стосовно відкритої філателії, щоб допомогти журі оцінювати окремі експонати та допомогти експонентам у підготовці своїх експозицій.

 

2: Правила

 

«Відкрита філателія» має на меті розширити спектр експозицій та надати філателістам можливість демонструвати як філателістичні, так і нефілателістичні матеріали з інших колекційних галузей, щоб поглибити розуміння обраної теми.

Експонат «Відкритої філателії» повинен розповідати історію. «Відкрита філателія» надає можливість представити результати досліджень, демонструючи як філателістичні, так і нефілателістичні матеріали в їхньому культурному, соціальному, промисловому, комерційному чи іншому контексті, а також продемонструвати ширші та глибші знання з даної теми.

 

Дозволяючи використовувати розширений спектр матеріалів, «Відкрита філателія» має додаткову мету — залучити нових колекціонерів до майстерності та задоволення від виставкової діяльності, а також продемонструвати привабливість філателії як хобі.

 

• Філателістичний матеріал повинен становити половину або більше від загального обсягу матеріалів на виставці.

 

Оцінка домінуючої частки не передбачає підрахунку предметів чи вимірювання площ; достатньо відійти на крок назад від рамок, щоб оцінити це на око.

• Нефілателістичний матеріал може становити до половини експозиції, але різноманітність нефілателістичного матеріалу впливатиме на оцінку розділу «Знання та дослідження».
• Екземпляр вважається філателістичним, якщо

 

1. цей предмет був випущений, призначений для випуску або виготовлений у процесі підготовки будь-якого предмета, що є дійсним для оплати поштового збору або як податковий знак, випущений офіційним органом, або
2. предмет безсумнівно транспортувався поштовими або іншими належним чином уповноваженими органами, що здійснюють перевезення пошти.

 

Сторона з зображенням на ілюстрованій поштовій листівці вважається нефілателістичною. Однак сторона з маркуванням на використаній ілюстрованій поштовій листівці вважається філателістичною.

 

Поштова одиниця вважається філателістичною, якщо вона

 

1. поштовим та/або була

 

• випущений,
• призначений для випуску,
• підготовлено до випуску, або
• виготовлений під час підготовки будь-якого предмета (наприклад, ескізи, пробні зразки), що є дійсним

 

для оплати поштового збору за будь-яке відправлення, що доставляється поштовою службою — як державною, так і належним чином уповноваженим приватним підрядником. Будь-яке відправлення з безкоштовною франківкою або дофілателістичне відправлення, що доставляється поштовою службою — як державною, так і належним чином уповноваженим приватним підрядником, також є філателістичним.

 

1. Податкові

 

Якщо він був випущений урядом — національним чи місцевим — або офіційним чи проміжним урядовим органом з метою сплати податкового збору.

 

1. Ілюстрована поштова листівка

 

• якщо сторона з франкуванням використовується як частина експоната, включаючи картки «максимум», на яких марка та гасіння знаходяться на стороні із зображенням.
• якщо демонструється сторона з зображенням ілюстрованої поштової листівки, вона вважається нефілателістичною, навіть якщо її було надіслано поштою та/або надруковано поштовою службою. Однак демонстрація сторони з маркою використаної ілюстрованої поштової листівки вважається філателістичною.

 

Усі інші предмети вважаються нефілателістичними.

 

• Щоб експонат вважався філателістичним, він повинен мати принаймні один філателістичний аспект відповідно до розділу

2.3. У цьому випадку не має значення, на який аспект (поштовий, фіскальний чи приватний) експоната посилається учасник у розділі «Розробка».

 

• Очікується, що експоненти використовуватимуть усі наявні можливості, застосовуючи нефілателістичний матеріал для розвитку теми. Слід використовувати широке розмаїття нефілателістичного матеріалу, а не лише ілюстровані предмети, такі як ілюстровані листівки.

 

 

3: Принципи композиції експозиції

Експозиція у категорії «Відкрита філателія» демонструє подвійний аспект — філателістичний та нефілателістичний — і повинна розвивати обрану тему у творчий та оригінальний спосіб.

 

• Експозиції «Відкрита філателія» можуть містити всі види філателістичного матеріалу. Важливі філателістичні екземпляри слід описувати відповідною філателістичною термінологією, як це робиться в експозиціях категорій «Традиційна філателія», «Історія пошти», «Поштові бланки», «Податкові марки» тощо. Філателістичні описи повинні містити характеристику основного філателістичного аспекту, використаного в розробці теми. Можна також описувати й інші філателістичні аспекти.

 

• Експозиції категорії «Відкрита філателія» можуть містити всі види нефілателістичних матеріалів, за винятком небезпечних або заборонених матеріалів. Важливі нефілателістичні предмети слід описувати, використовуючи відповідну термінологію.

 

• Вітаються лаконічні та чіткі тексти. Експонати повинні супроводжуватися як сюжетними текстами, так і описами матеріалів.

3.4. Важливість розуміння експозиції у категорії «Відкрита філателія» може означати, що до неї будуть включені необхідні тексти для надання довідкової інформації щодо обраної теми.

 

 

4: Критерії оцінювання та суддівства експозицій

 

Експозиції «Відкритої філателії» оцінюватимуться акредитованими або призначеними членами журі «Відкритої філателії». Члени журі присуджують бали відповідно до таких критеріїв:

Оформлення (назва та план, розробка) 30 Назва та план 10

Розробка 20

 

Філателістичні та нефілателістичні знання, самостійне вивчення та дослідження 35 Знання теми, самостійне вивчення та дослідження                                                                      15

Знання філателістичних та нефілателістичних матеріалів, самостійне вивчення та дослідження 20 Стан збереження та рідкість (філателістичні та нефілателістичні матеріали) 30

 

Стан 10

Рідкість  20

 

Презентація 5

 

Разом 100

 

 

5: Опрацювання (назва та план, розробка)

 

• За концепцію можна отримати загалом 30 балів.
• 10 балів припадають на назву та план: взаємозв’язок між назвою експозиції та планом, масштаб розповіді та структура експозиції.

 

Усі експозиції Open Philately повинні містити вступну або титульну сторінку, яка має включати:

• Назву експозиції
• Мета експозиції (відповідне та стисле вступне слово щодо теми, що розглядається)
• План, що пояснює структуру експозиції. План не повинен містити розлогий текст, а лише логічний поділ теми на розділи, що допоможе журі та відвідувачам зрозуміти зміст експозиції. Бажано, щоб плани читалися як короткий виклад історії, що розповідається в експозиції.
• Вказівку на те, як на виставці виділяються екземпляри, що мають рідкісний характер або представляють особливий інтерес

 

Крім того, на титульній сторінці можна навести таку додаткову інформацію:

• Вказівку на результати власних досліджень, якщо це доречно
• Короткий бібліографічний список, наприклад, основні джерела, основна література, власні публікації (якщо це доречно).

 

Добре продумана вступна сторінка стане у нагоді експоненту, членам журі, іншим учасникам виставки та відвідувачам.

• 20 балів присуджуються за розробку експозиції.

 

Експозиція у стилі «Відкрита філателія» може бути побудована за хронологічним або географічним принципом, а також будь-яким іншим чином, який експонент вважатиме доречним для висвітлюваної теми.

Настійно рекомендується використовувати заголовки, а також, за можливості, підзаголовки на окремих сторінках відповідно до Плану, щоб полегшити сприйняття сюжету.

 

Для розуміння експозиції «Відкрита філателія» необхідно включити лаконічні та чіткі тексти, щоб забезпечити необхідні зв’язки між експонатами та надати відповідну інформацію щодо теми, що розглядається.

Текст повинен читатися плавно та описувати розвиток сюжету. В ідеалі кожен експонат повинен мати супровідний текст, який чітко пояснює, чому саме він допомагає розповісти історію.

 

6: Філателістичні та нефілателістичні знання, особисте вивчення та дослідження

 

• Знання у галузі філателії та поза нею підтверджуються вибором матеріалу та використанням короткого, але вичерпного тексту.

Дослідження слід трактувати в ширшому сенсі, і вони загалом мають демонструвати ґрунтовні знання експонента щодо теми та матеріалу.

 

• За знання у галузі філателії та інших дисциплін, самостійне вивчення та дослідження присуджується загалом 35 балів.

 

15 балів — за знання теми, самостійне вивчення та дослідження; 20 балів — за знання матеріалу, самостійне вивчення та дослідження.

 

• Знання теми, самостійне вивчення та дослідження стосуються ґрунтовного знання теми, що виявляється у виборі експонатів, їх взаємозв’язку, а також ступеня доречності та повноти супровідного тексту та розповіді.

 

• Знання, самостійне вивчення та дослідження філателістичного та нефілателістичного матеріалу повинні бути на найвищому рівні, щоб отримати відмінні оцінки. Найбільша ймовірність досягнення цього виникає тоді, коли експоненти повною мірою використовують потенціал як філателістичного, так і нефілателістичного матеріалу для розкриття теми, а також коли вони використовують широке розмаїття нефілателістичного матеріалу.

 

6.5. Знання, самостійне вивчення та дослідження філателістичного та нефілателістичного матеріалу підтверджуються належними описами, вибором матеріалу, а також його різноманітністю та значущістю.

 

 

7: Стан збереження та рідкість (філателістичний та нефілателістичний матеріал)

 

• За стан та рідкість, як філателістичного, так і нефілателістичного матеріалу, можна присудити 30 балів.

10 балів присуджуються за стан матеріалу, а 20 — за його рідкісність.

 

• Усі філателістичні матеріали мають бути оригінальними.

 

• Усі нефілателістичні матеріали, включаючи фотографії, повинні бути оригінальними, де це можливо.

 

• Бали за стан оцінюються з урахуванням типового стану відповідного типу матеріалів, наприклад, типовий стан звичайних нових марок — ідеальний.

Щоб отримати високі бали за стан, частина матеріалів повинна бути такою, що її важко знайти в хорошому стані, а такі філателістичні та нефілателістичні предмети також повинні перебувати в найкращому з можливих станів. Щодо нефілателістичних предметів, їхній стан оцінюється відповідно до типових критеріїв для цих колекційних предметів, наприклад, для монет і медалей важливим є ступінь зносу.

 

• Щоб отримати високі бали за рідкісність, частина матеріалів має бути рідкісною та значущою. Причини рідкісності/значущості слід описати на окремій сторінці.

 

Рідкість оцінюється з широкої точки зору. Рідкість визначається за кількістю зареєстрованих або відомих екземплярів. Проте слід також враховувати значущість предмета з широкої точки зору. Причини рідкості як філателістичних, так і нефілателістичних матеріалів повинні бути описані в тексті.

Слід уникати штучного звуження визначення. Наприклад, один екземпляр із п’яти відомих у всій країні може вважатися дефіцитним або рідкісним, тоді як поширений тип екземпляра, про який відомо лише один, надісланий із конкретного села, таким не є.

 

Рідкісність нефілателістичних екземплярів також слід оцінювати з широкої точки зору, оскільки може бути складно визначити рідкісність численних різновидів такого матеріалу. Тому важливо, щоб експоненти пояснювали, чому окремі екземпляри є рідкісними та/або значущими.

 

 

8: Презентація

• 5 балів присуджуються за презентацію. Важливою є чітка презентація. Експозиція має привертати увагу. Кожна сторінка, а також загальне враження від рамок та експозиції, мають бути збалансованими.

 

• Через великий або нестандартний розмір деяких нефілателістичних матеріалів розміщення їх на сторінках, більших за традиційні, часто може бути вигідним для досягнення більш привабливої презентації.
• Товщина матеріалів не повинна перевищувати 5 мм, щоб їх можна було розмістити у стандартних виставкових рамах.

 

• Репродукції повинні відрізнятися за розміром від оригіналу щонайменше на 25 % і бути чітко позначені як копія або сканований знімок.

 

9.  Експозиції з вузькою тематикою

• Виставка з вузькою тематикою у категорії «Відкрита філателія» — це виставка з дуже вузькою тематикою, яка вміщується не більше ніж у три рамки. Якщо тему можна показати у більше ніж трьох рамках, вона не є оптимальною для виставки з вузькою тематикою.
• Підбірка експонатів із багаторамкової виставки може бути придатною лише в тому випадку, якщо вона повністю висвітлює підтему виставки в межах не більше трьох рамок. Витяг із багаторамкової виставки, що демонструє лише найкращі експонати («відбір найкращого»), не отримає високої оцінки як виставка з вузькою тематикою.

 

10.  Заключні зауваження

У разі будь-яких розбіжностей у тексті, що виникли внаслідок перекладу, перевагу має англійський текст.

Ці Стандарти SREV та Керівні принципи щодо оцінювання та експонування відкритої філателії були затверджені на Zoom-конференції Робочої групи з відкритої філателії 25 квітня 2026 року. Стандарти SREV та Керівні принципи були затверджені Правлінням FIP під час засідання^203-їКонференції 8 вересня 2026 року.

Вони набирають чинності 8 вересня 2026 року та застосовуються до виставок, які відбудуться після 1 січня 2027 року.

 

 

ДОДАТОК ЩОДО СИНОПСИСУ

Хоча FIP не вимагає подання синопсису на міжнародних виставках, деякі організаційні комітети окремих виставок (міжнародних, регіональних або національних) все ж вимагають його. У таких випадках синопсис слід надіслати разом із заявкою на участь у виставці та титульним аркушем до організаційного комітету, щоб той передав його призначеному члену журі до початку виставки.

Синопсис дає учаснику виставки можливість надати членам журі додаткову інформацію, яка не обов’язково має бути представлена у самій експозиції. Зміст синопсису не враховується під час виставлення балів членами журі, але є важливою частиною підготовки журі до оцінювання експозиції.

У синопсисі можна пояснити, як було обрано підхід до експоната, надати довідкову інформацію щодо історії, навести історичні посилання та показати, чому експонат структурований саме таким чином.

Це також можливість вказати на результати власних досліджень, згадати рідкісні та значущі експонати, а також навести більш розгорнутий бібліографічний список, ніж той короткий, що вказаний на титульній сторінці.

Синопсис ніколи не повинен перевищувати 2 сторінки формату А4 і може містити ілюстрації та/або таблиці.

Якщо виставка вже демонструвалася раніше, доцільно вказати, де було додано новий матеріал, а також про те, що було внесено зміни/виправлення відповідно до зауважень членів журі.