Філателісти Калуша присвятили 175-ій річниці від дня народження Івана Левицького художній немаркований конверт (дизайн Олександра Власюка).
Іва́н Омеля́нович Леви́цький народився 6 (18) січня 1850 р. в селі Берлоги Калуського повіту.
Навчався у Станиславівській гімназії, а з 3-го класу гімназії в 1870 р. його забрали до австрійської армії.
У липні 1871 р. в Будапешті склав екзамени на атестат зрілості, а згодом поступив на філософський факультет Віденського університету. Спочатку він належав до галицьких «москвофілів», але пізніше приєднався до «народовців» та брав участь у виданні журналу «Зоря».
У Коломиї видавав «Народну школу» (1875), у Львові «Друга народу» (1876) і «Бескид». Був редактором газет («Мир», «Слово»), журналів («Пролом», «Наука»). Основною справою Левицького завжди була бібліографія, якою вперше зацікавився у 1877 р.
У 1909 р. він очолив Бібліографічне товариство ім. Тараса Шевченка. Укладач фундаментальних праць «Галицько-русская библиография XIX века» і «Галицько-руська бібліографія за роки 1772—1800» , в яких охоплено книжкові та періодичні видання, описано зміст збірників, газет і журналів за 1772—1886 роки, «Українська бібліографія Австро-Угорщини», де містяться відомості за 1887—1893 рр.
Створив кілька народних календарів, популярних книжок для народу: «Провидение Боже», «Прибудь разум, щастя буде», «Під Зборовом». Автор оповідань на історичні теми.
Склав «Реєстр наукових і літературних праць професора Михайла Грушевського» (1906), видав 4 випуски «Прикарпатської Русі», решта (за браком грошей) залишились у рукописах. З 1879 р. і до кінця свого життя І.О.Левицький працював дрібним урядовцем у різних страхових товариствах у Львові.
Помер 30 січня 1913 р. Похований на Личаківському цвинтарі.